Сьогодні ім'я Віктора Чижа можна часто зустріти на афішах різних закладів та міських культурно-мистецьких заходів. Але він не планує повністю присвятити себе музиці. Молода людина успішно поєднує, здавалося б, протилежні речі - творчість і роботу на меткомбінаті.
До музики Віктор прийшов не рано. У дитинстві хлопчик цікавився більше технікою. З початкових класів відвідував тематичний клуб і про музику навіть не думав. У сім'ї також творчістю ніхто не займався. Тільки бабуся хотіла, щоб онук грав на скрипці, але до цього ніхто серйозно не поставився.
Але в 9 класі на уроці музики Віктор спробував зіграти на піаніно і його це зацікавило. Вчителька помітила небайдужість та потенціал учня.
«Вона запропонувала мені спробувати взяти пару уроків у музичній школі. Я спочатку соромився, не хотів. Але в підсумку пішов. І мені дуже сподобалось. Для мене це був зовсім новий світ. У мене з'явилося бажання продовжувати далі, і я записався в музичну школу», - розповідає Віктор.
Здавалося б, що починати вчитися в такому віці вже запізно, але він спростовує усталену думку. Віктор впевнений, що йому було навіть легше засвоїти програму, ніж якщо б він почав займатися в ранньому дитинстві. Як не дивно, в освоєнні музичної теорії допоміг досвід, отриманий в клубі юних техніків. Вивчення формул допомогло легше зрозуміти музичні закономірності.
Батьки підтримали нове хобі сина. У сусідів купили традиційне піаніно «Україна». Хлопчик перестав ходити до клубу юних техніків. Кожен день після школи він сідав за музичний інструмент і по дві-три години грав. Поступово з'явилося бажання робити щось своє.
«Я почала імпровізувати. У мене була збірка пісень, де були записані акорди і мелодія. Там були популярні на той момент мелодії Енніо Морріконе, пісні з «Титаніка». Я почав розвивати ці мелодії і подумав, а чому не зіграти на цих же акордах щось інше, своє», - каже Віктор.
Останні три необхідних років навчання в музичній школі Віктор закінчив екстерном. Потрібно було визначатися з майбутнім і вступати до вищого навчального закладу. У молодого хлопця були всі можливості розвиватися далі в музиці, але він вирішив по іншому.
«Були думки спробувати продовжити музичну освіту, але я вирішив залишити це в якості хобі. А професію вирішив отримати більш практичну. Я поступив на спеціальність «Промислова теплотехніка», - зазначає Віктор.
Під час навчання в ПДТУ студента захопила наука. Здатний студент брав участь в конференціях. Отримав близько 20 дипломів. Двічі перемагав на конкурсі Національної академії наук України. На останньому курсі хлопець вирішив не втрачати часу і піти працювати на меткомбінат. Тут молодий працівник швидко пройшов шлях від учня горнового до начальника ділянки.
Але музику Віктор не закинув. У щільному графіку, він знайшов час для участі в музичному конкурсі в Швеції, де грав в міжнаціональної команді музикантів.
Рік тому почав грати в закладах. Купив для цього цифрове піаніно. Але Віктор зізнається - це не було обумовлено бажанням заробити: «Я граю не з бажання заробити гроші, скільки з бажання ділитися своєю творчістю. Для мене це головне».
Нещодавно молодий музикант почав співпрацювати з культурно-туристичним центром «Вежа». Співпраця почалася випадково. Віктор побачив на четвертому поверсі піаніно і вирішив зіграти пару мелодій. Адміністратор запропонувала періодично грати в просторі. Він погодився. Незабаром почалися спільні заходи.
Найбільш яскравий і, одночасно, складний проект - показ німого кіно під живу музику. Потрібно було придумати оригінальні мелодії до фільмів Чарлі Чапліна.
«Мене цей проект дуже зацікавив. Це був для мене новий формат. Хоча розумів, що попереду велика робота. Тому що одна справа грати дві години мелодії, які ти знаєш і зовсім інша - придумати музику до кінематографічних сцен». - зазначає він.
Віктору потрібно було приходити з роботи, кілька разів дивитися кіно і щодня придумувати мелодії. Робота було нелегкою, але музикант впорався із завданням блискуче. Проект мав успіх.
На запитання, чи не хотів би він повністю присвятити себе музиці, відповідає чітко - ні. За його словами, робота йому подобається, а музика - це хобі і можливість виразити себе. Свої музичні смаки Віктор визначає, як меломанські. Може слухати, як поп і рок музику, так і диско та джаз. Але є і улюблені групи - Coldplay і Maroon 5.
Зараз Віктор хоче, щоб в нашому місті з'явився майданчик для вуличних музикантів: «У кожному місті є місця, де виступають музиканти. Хотілося б зробити такий куточок в нашому місті. Десь в центрі. Щоб жителі могли ввечері гуляти і слухати живу музику. А музиканти дарувати свою творчість».
Читайте також наші новини у Facebook і Telegram.
