Управління спорту з фізичної культури та спорту міської ради продовжує проект "Чому я обираю ...", який знайомить містян з історіями найвідоміших спортсменів Маріуполя. Про свою історію вибору розповідає легендарний баскетболіст БК «Азовмаш», семиразовий чемпіон України, чотириразовий володар Кубка України, володар Регіонального Кубка Виклику, фіналіст Кубка ФІБА Європа, MVP фіналів Суперліги, тренер та спортивний директор МБК «Маріуполь» - Олександр Скутельник:
«Будучи багаторазовим чемпіоном України та призером єврокубків, я можу сказати, що вибрав баскетбол тому, що знав - я доб'юся в ньому певних результатів та обов'язково зв'яжу з улюбленою грою все своє життя. Але насправді я і уявити собі не міг, куди приведе мене цей шлях, коли робив свої перші, ще невпевнені кроки.
Жодна дитина на світі ні на секунду не замислюється про те, в якому виді спорту вона дійсно може досягти успіху. З екранів телевізорів ми спостерігаємо за тим, як грають зірки, знаходимо собі кумирів та хочемо бути схожими на них - незалежно від того реально це, чи ні.
Я не став винятком. Коли вчився в школі, збірна СРСР з баскетболу перемогла на Олімпійських іграх. Імена Олександра Волкова, Арвідаса Сабоніса та інших спортсменів тієї команди гриміли на всю країну - їх знав кожен. Одночасно в США сходила зірка Майкла Джордана. Він був справжнім генієм!
Були й інші речі, які мені дуже імпонували - це динаміка та безкомпромісність. На відміну від футболу, де можна півтори години чекати одного забитого м'яча, але так його й не побачити, баскетбол є дуже видовищним та непередбачуваним видом спорту, в якому все може змінитися буквально за одну хвилину. Ніяких нічиїх, ніякої економії сил - боротьба йде тільки за перемогу.
У цьому плані баскетбол має чимало спільного з хокеєм, але в Придністров'ї, звідки я родом, він особливою пошаною не користувався. Та й з чого б це раптом, якщо хороших ковзанок поблизу не було, а наші батьки не могли дозволити собі дорогу екіпіровку? З баскетболом все набагато простіше та доступніше. Вийшов на вулицю, взяв в руки м'яч - і вперед.
Граючи в сусідньому дворі, ми думали, що найважливіше - це відправити м'яч у кільце. І тільки згодом, потрапивши в свою першу команду з тренером, я зрозумів, як сильно помилявся. Баскетбол висуває величезну кількість вимог: потрібно бути ідеально підготовленим фізично, думати на кілька кроків попереду і знаходити спільну мову з людьми, подобаються вони тобі, чи ні. Баскетбол розвиває в усіх відношеннях та допомагає стати особистістю. А це великий, незаперечний плюс.
До речі, при першій же можливості я привів свого старшого сина в баскетбольну секцію. Хіба могло бути інакше?
А ще баскетбол загартовує характер. Зараз в це складно повірити, але колись я ризикував взагалі не потрапити до складу «Азовмаша» - адже я не був обдарованим атлетом та не набирав по 40 очок в кожному матчі. Вибір в такій ситуації невеликий: або опустити руки та назавжди попрощатися з дитячою мрією, або переступити через себе і завдяки наполегливій роботі на тренуваннях все-таки знайти, в чому ти кращий за інших.
Сильніше, швидше, точніше або хитріше - не має значення. Другого варіанту для мене все одно не існувало.
І тільки потім до мене прийшли перші серйозні перемоги. Важливі хвилини в великих матчах, переповнені трибуни, титули та медалі. До цього моменту мене вже не лякали ніякі труднощі. Я навчився долати будь-які перешкоди на шляху до своєї мети. Не тільки в баскетболі, а й у повсякденному житті, з реаліями якої навіть найуспішнішого спортсмену рано чи пізно доводиться зіткнутися віч-на-віч.
Гра дала мені практично все, що у мене є. Тепер я повертаю їй цей борг - передаю свій досвід молодим хлопцям і, ставши спортивним директором МБК «Маріуполь», роблю все можливе, щоб баскетбол в нашому місті розвивався.
Ось, чому я обираю....баскетбол!»