Обіцянку режисер Влад Троїцький виконав: на кінетичної виставі «... але вітер ..» і опері «IYOV» нудьгувати було ніколи. Вони стали театральними родзинками на фестивалі «Гогольфест» та змусили глядача задуматися над сенсом життя.
До інструментів кінетізма на сцені відносять світло і рух, за допомогою яких можна створити справжній витвір мистецтва. Поєднання світла, тіні, рухів і звуків створює цікавий ефект. Вистава «... але вітер ...» не став винятком. Три актора, поліетиленові декорації, «жива» музика, відеопроекції, а головне десятки вентиляторів занурили глядачів у дивовижний світ мистецтва.
"... але вітер ..." - це спектакль без слів, він про зустріч, про кохання і розлуку, про надію. Ми бачимо людину з усіма своїми почуттями, надіями і внутрішніми конфліктами, і вітер - німий та невидимий, який заповнює пустоту світу і управляє долею людини. Саме вітер виступає в ролі самого важеля, завдяки якому в порожнечі виникає життя - неймовірний парадоксальний яскравий спалах людського існування. Це було красиво і естетично, кожен з присутніх переживав власні емоції.
Зібрала повний зал ДК «Український дім» та не залишила нікого байдужим опера-реквієм «IYOV». Бурхливими оваціями маріупольці проводжали її творців. До речі, Маріуполь в їхньому гастрольному турі був між Нью-Йорком і Роттердамом.
У містичный театральній дії «IYOV» об'єдналися опера, реквієм і ораторія. Постановка заснована на книзі Іова зі Старого Завіту та латинських сакральних текстах, і оповідає про жертовність, любов, розпач і пошук сенсу на прикладі біблійного героя Іова. Музику до опери написали композитори Роман Григор'єв і Ілля Разумейко.
На сцені сплелися у єдине ціле спів солістів, гра рояля, ударних та віолончелі. А атмосферу таємничості створювало світлове шоу.
