Сьогодні дифтерія є небезпечною хворобою. Це гостре інфекційне захворювання, що характеризується запальним процесом, переважно ротоглотки. Збудником захворювання є бактерія.Найбільш ефективним заходом профілактики дифтерії є імунізація.
Основним шляхом передачі інфекції є повітряно-крапельний (через чхання, кашель, розмову на близькій відстані). Можливі також контактно-побутовий (через предмети побуту, порізи, травми, кон’юнктиву очей) і харчовий шлях (вживання інфікованої їжі).
Період від моменту потрапляння інфекції в організм до перших ознак захворювання становить від 2 до 10 днів. Захворювання на початкових етапах нагадує ангіну і характеризується такими загальними симптомами:
- збільшення піднебінних дужок, мигдалин, а також наявність на них плівкового нальоту, найчастіше сіро-білого кольору;
- гіперемія (почервоніння) і набряк горла;
- незначна біль в горлі, особливо при ковтанні;
- збільшення шийних лімфовузлів, набряк шиї;
- підвищення температури тіла, аж до 41 градуси.
У 95% всіх випадків захворювання діагностується дифтерія ротоглотки. При цьому у 75% хворих на дифтерію ротоглотки реєструється локалізована дифтерія. Однак можливі й інші форми дифтерії, зокрема:
- токсична дифтерія, при якій розвивається сильний набряк гортані;
- гіпертоксічна дифтерія – характеризується важким перебігом, є найбільш складною і небезпечною для життя формою хвороби. Розвивається зазвичай на тлі інших захворювань і патологій - алкоголізм, гепатит, цироз печінки, цукровий діабет;
- геморагічна дифтерія – характеризується великими кровотечами (переважно з носа, ясен, органів травлення), множинним висипом геморагічного характеру, кров’яними дифтерійними нальотами.
Дифтерія може мати небезпечні ускладнення: паралічі піднебіння, голосових зв’язок, дихальних шляхів, шиї; неврити; нефроз; інфекційно-токсичний шок; міокардити.
Найбільш ефективним заходом профілактики дифтерії є імунізація. Мета вакцинації - створити тривалий імунітет проти дифтерії. Вакцинацію проводять 3-кратно з 2-х місячного віку. Ревакцинацію – в 18 місяців, 6 років, 16 років. Потім дорослі прищеплюються через кожні 10 років від останнього щеплення без обмеження віку.
В даний час в лікувальних установах міста є достатній запас вакцин для проведення імунізації населення міста. Для проведення вакцинації необхідно звернутися в Центр первинної медико-санітарної допомоги, до лікаря, з яким укладено декларацію.
При перших симптомах захворювання негайно зверніться до лікаря для точної діагностики і призначення правильного лікування.