Дифтерія - гостре інфекційне захворювання, що характеризується запальним процесом, переважно ротоглотки. Збудником захворювання є бактерія Corynebacterium diphtheriae або дифтерійна паличка.
Джерелом є хвора людина або бактеріоносій інфекції.
Основним шляхом передачі інфекції є повітряно-краплинний (через чхання, кашель, розмова на близькій відстані), можливі також контактно-побутовий (через порізи, травми, садна, кон'юнктиву очей) і харчовий шлях (вживання інфікованої їжі).
Інкубаційний період (від моменту потрапляння інфекції в організм до перших ознак захворювання) становить від 2 до 10 днів.
Захворювання характеризується такими загальними симптомами:
- збільшення піднебіння язичка, дужок, мигдаликів, а також можливий на них туманний наліт, найчастіше сіро-білого кольору;
- гіперемія (почервоніння) і набряк горла;
- незначний біль у горлі, особливо при ковтанні;
- збільшення шийних лімфовузлів, набряк шиї;
- підвищення температури тіла, аж до 41°С.
У 95% всіх випадків захворювання діагностується дифтерія ротоглотки. При цьому у 75% хворих на дифтерію ротоглотки реєструється локалізована дифтерія. Однак можливі й інші форми дифтерії, зокрема:
- токсична дифтерія при якій розвивається сильний набряк гортані, який майже перекриває просвіт зіву, набряк шиї може досягати навіть область нижче ключиці. Найчастіше, токсична дифтерія відзначається у дорослих, і приблизно у 20% всіх хворих даним захворюванням;
- гіпертоксічна дифтерія - характеризується важким перебігом, є найбільш складною і небезпечною для життя формою хвороби. Розвивається зазвичай на тлі інших захворювань і патологій - алкоголізмі, гепатиті, цирозі печінки, цукровому діабеті. Характеризується різким початком і стрімким розвитком запального процесу. У хворого домінують ознаки інфекційно-токсичного шоку, який може привести до летального результату вже на 1-2 день від перших симптомів хвороби.
- геморагічна дифтерія - характеризується великими кровотечами (переважно з носа, ясен, органів травлення), множинним висипом геморагічного характеру, кров'яними дифтерійними нальотами.
Дифтерія може мати небезпечні ускладнення: паралічі піднебіння, голосових зв'язок, дихальних шляхів, шиї; неврити; нефроз; інфекційно-токсичний шок; міокардити.
Розвиток як симптомів захворювання, так і грізних ускладнень обумовлено не стільки дифтерійною паличкою, скільки екзотоксином, який вона виробляє, потрапивши в організм людини. Дифтерійний екзотоксин є сильним бактеріальним отрутою, сильніше якого відзначаються лише токсини збудників ботулізму і правця.
Сприйнятливість людей до інфекції дуже висока, проте багато в чому залежить від антитоксичну імунітету (утримання в крові специфічних антитіл).
Найбільш ефективним заходом профілактики дифтерії є імунізація - застосування вакцин, що містять адсорбований дифтерійний анатоксин (АКДС-анатоксин, АКДС-вакцина, АДС, АДС-м, комбіновані аналоги). Мета вакцинації при дифтерії - створити тривалий імунітет проти дифтерійної палички. Вакцинацію проводять 3-кратно з 3-х місячного віку, ревакцинацію - в 18 місяців, 6 років, 16 років. Потім дорослі прищеплюються через кожні 10 років від останнього щеплення без обмеження віку, при цьому використовується вакцина АДСМ (комбінована проти дифтерії і правця).
У м. Маріуполі протягом останніх років захворювання на дифтерію і бацилоносійство не зареєстровані.
Виконання плану щеплень проти дифтерії в 2017р. склало:
дітей до 1 року - 66,3%, дітей в 18 місяців - в повному обсязі, дітей 6 років - 77,8%, дітей 16 років - 90,8%, дорослих - 39,7%. Невиконання плану щеплень пов'язано з великою кількістю відмов від щеплень, при цьому відмови мотивувалися небажанням робити щеплення вакциною виробництва Індії. Однак, ці відмови є безпідставними, тому що з числа всіх щеплених даною вакциною протягом 2017р. не зареєстровано жодного важкого випадку поствакцинальних ускладнень.
На даний час в лікувальних установах міста є достатній запас вакцин для проведення імунізації населення міста: вакцина АКДП - 11386 доз, вакцина АДСМ - 15516 доз, вакцина АДС - 3873 дози. Для проведення вакцинації необхідно звернутися в Центр первинної медико-санітарної допомоги за місцем проживання.
При перших симптомах дифтерії обов'язково зверніться до лікаря для точної діагностики, і тільки потім приступайте до лікування!