Для управління та завідування міським господарством в 1790 році була створена Маріупольська міська дума. Вона складалася з розпорядчої «загальної думи» та виконавчої «шестигласної думи». Незвичайна назва була обумовлена тим, що до її складу входили шість гласних (депутатів): по одному від кожного стану міського населення. Очолював думу міський голова.
Дума керувала міським господарством, благоустроєм, продовольчою справою, розвитком торгівлі, промисловості.
Зберіглося кілька документів, які містять інформацію про бюджет Маріуполя. З них ми дізнаємося, наприклад, що дохідну частину бюджету міста в 1816 році складали чотири статті: біржові збори з торгових суден; збори з «городових ваг і мір»; передача в оренду громадських комор; надання права займатися риболовлею на березі міської землі. Вони принесли місту 3207 р. 50 коп. З урахуванням грошей, що залишилися від витрат минулих років, на рахунку Маріуполя в 1816 році перебувало 15166 р. 53 коп. З цих грошей виплачувалась платня письмоводителю та сторожу міської думи, архітектору, проводилися канцелярські витрати, оплачувалася оренда будинку для Портового правління. Одна третина витрат була спрямована на благоустрій міста - на ремонт громадських будівель і моста через Домаху.
В цілому, доходна частина бюджету в два рази перевищувала витрати. Це дало можливість місту здійснити коштовний проект: в 1817 році був обладнаний міський фонтан - джерело питної води (нині насосна станція № 1 на вулиці Малофонтанній). Споруджений фонтан залишався основним постачальником питної води в місті до початку ХХ століття.
Не менш важливою стороною діяльності міської думи був розподіл земських повинностей: зміст грецького суду, сільської та міської поліції, двох поштових станцій, 12 лісових об'їждчиків, парома на річці Кальміус. Ця робота здійснювалася спільно членами грецького суду і міської думи.
До обов'язків міської думи входили також первісний запис в купецькі гільдії та спостереження за торгівлею на маріупольському базарі. Збереглися відомості про ціни, які встановлювались на основі щоденної фіксації ринкової вартості борошна, зерна, печеного хліба, сіна, полотняних мішків.
Як уточнюють в Маріупольському краєзнавчому музеї, документи, які є в наявності, нечисленні, уривчасті та охоплюють лише вузьке коло питань, пов'язаних з Маріупольською шестигласною думою, що діяла до міської реформи 1870 г. Однак вони не тільки конкретизують загальнодержавні положення, але й показують своєрідні риси місцевого самоврядування.
Нагадаємо, проект «Історія місцевого самоврядування Маріуполя» ініційований управлінням «Секретаріат ради» за інформаційної підтримки Маріупольського краєзнавчого музею. Рубрика присвячена 240-річчю міста.
