В кінці 1906 року відбулися вибори голосних до маріупольської міської думи. 31 березня 1907 року відбулось її перше засідання.
Голосні нового скликання прийняли присягу і обрали керівництво міста. Головою міської думи був обраний Ілля Еммануїлович Юрьєв, міський голова - статський радник Іван Олексійович Попов. Секретарем міської думи був призначений Митрофан Миколайович Шапошніков.
Через голосування було визначено утримання новим керівникам: міському голові - 4800 рублів на рік, членам міської ради - по 1500 рублів на рік кожному, секретареві думи - 600 руб.
За рік роботи вдалося розглянути 77 питань. Чотири рази - зимою, весною, літом та восени - міська дума визначала таксу на їжу та м'ясо, жоден приватний підприємець Маріуполя не мав права самовільно призначити ціну на хліб та м'ясо вище за призначену думкою.
На засіданні 11березня голосні думи розглянули і затвердили дуже важливе для міста проектування створення в Маріуполі електричного освітлення. Проект належить інженеру-електрику Данилову.
Було створено пристрій для вуличного освітлення 90 дугових фар, 6 амперних та 190 тантальових лампочок по 50 свічок кожна. 4000 лампочок планується виділити приватним абонентам.
Загальна вартість пристрою електричного освітлення - близько 175000 руб.
Маріуполь розвивався, збільшувались його вулиці, тому виникли транспортні проблеми. Голосні думи спробували їх оперативно вирішити.
У березні голосні внесені зміни в таксу для легкових перевізників. Проїзд з центру міста в Зінцевський старий порт коштував 1 рубль, в Зінцевський новий порт - 1 рубль 20 копійок, на металургійний завод «Руський Провіданс» - 1 рубль, на металургійний завод «Нікополь» - 1 рубль 20 копійок.
28 вересня до міської думи звернулися Красовський та Мурза за дозволом відкрити їм автомобільний рух по Маріуполю.
В протоколі думи з'явився запис: "Признавши в принципі бажаним введенням в Маріуполі автомобільного руху, доручити міській раді запропонувати гг. Красовському и Мурзі надати детальні умови, за якими вони бажають відкрити у нас автомобільний рух для загального користування».
10 квітня дума прийняла «Обов'язкове рішення для водовозів». В постанові, зокрема, говорилося: "Водовози повинні мати діжки і відро по затвердженому міською управою зразку. Діжки повинні бути міцними, окрашеними масляною фарбою, ємністю не менше 22 відер на одного коня ... Діжка може мати кран або чоп, отвір для наливу води повинна закриватися щільною кришкою. На задньому дні діжки повинні бути прибиті випущені щорічно ярлик на право вилучення із джерел, зазначених міською управою. Воду з цих джерел водовози повинні брати лише заготовленими відрами ... особам, котрі не досягли 17-річного віку, займатися розвантаженням води заборонено ... ».
Нагадаємо, проект «Історія місцевого самоврядування Маріуполя» ініційований управлінням «Секретаріат ради», здійснюється при інформаційній підтримці Маріупольського краєзнавчого музею. Рубрика приурочена до 240-річчя міста.