Максим Лук'янов один з найяскравіших бескетболістів БК «Маріуполь». За останні п'ять років спортсмен встиг зіграти в клубах Києва, Миколаєва, Запоріжжя і навіть казахстанського Костаная. Але все ж повернувся до рідного міста.
Баскетбольне майбутнє для Максима було визначено з дитинства. Його батько грав в баскетбол в клубі «Азовбаскет». Своє захоплення він передав синові. Але вирішальним у професійному становленні став перший тренер Володимир Маширов. До нього Максим потрапив в другому класі, коли в школу прийшли набирати охочих займатися баскетболом.
«Володимир Маширов не просто навчив мене основам гри, але і прищепив любов до цього виду спорту. Незабаром я почав виступати в дитячих змаганнях», - розповідає спортсмен.
Максим зізнається, були моменти, коли хотілося кинути займатися баскетболом. Особливо гостро вони виникали в період підліткового віку.
«Тренування вранці, навчання, тренування ввечері - такий був мій розпорядок дня. Часу гуляти та відпочивати, як в інших, не було. Дуже було складно триматися за свою мету. Але баскетбол вже став великою частиною мене. Важливою була і підтримка сім'ї. Тому я брав себе в руки та йшов на тренування. Розумів, що втрачу більше, ніж придбаю», - згадує Максим.
Цілеспрямованість дала свій результат. Незабаром молодий спортсмен перейшов до першої, а згодом, й до вищої ліги. У 2014 році він увійшов до розширеного складу БК «Азовмаш». На жаль, у зв'язку з суспільно-політичними подіями того року, клуб припинив роботу.
Але для Максима 2014 рік став і роком успіху - він зіграв за збірну України на Чемпіонаті Європи в категорії U 20. Тоді наша команда баскетболістів змогла увійти в число кращих і посіла третє місце.
Перспективного баскетболіста помітили. Максим грав за БК «Київ», «Миколаїв», «Рівне», казахстанський "Тобол". В цей час БК «Азовмаш» трансформувався в «Маріуполь». Тренер Олександр Скутельник запропонував Максиму, який став одним з кращих українських форвардів, грати за Маріуполь. Влітку 2020 року Максим знову повернувся до міста біля Азовського моря.
«Для мене Маріуполь - рідне місто, де я виріс і став професійним баскетболістом. Мої тренера - Петро Подтикан, Сергій Москаленко, Євген Подорваний, - навчили цілеспрямованості та йти вперед. Я радий, що знову тут», - сказав Максим.
За його словами, в команді багато молодих спортсменів, але залишилися й ті, у кого за плечима великий досвід і школа. Така акумуляція зусиль дозволяє вибудовувати амбітні цілі. Тим більше під керівництвом легендарного Олександра Скутельника, без якого клуб не зміг би відродитися.
«Зараз, в період закінчення сезону, наше завдання - грати на перемогу. Якщо говорити на перспективу, то, звичайно, у нас є бажання повернутися на той рівень, коли маріупольський клуб був найкращим в країні», - розповідає Максим.
За його словами, у Маріуполі створюються умови для розвитку спорту. Молодь все більше робить вибір на користь здорового способу життя. Зокрема, активно приходить займатися баскетболом.
