Серед армії працівників місцевого самоврядування є люди, які не залишаються осторонь проблем дітей-сиріт. Їх обов'язки – захистити права та свободи дітей, знайти для них гарну родину та піклуватися про їх комфорт після всиновлення. Яскравий приклад небайдужого працівника – головний спеціаліст служби зі справ дітей Лівобережного району Алла Синиця. Мама прийомних дітей, з твердим характером, але великим серцем.
Жінка в органах місцевого самоврядування більше 10 років. За освітою – маркетолог. Спочатку працювала фахівцем у організаційному відділі. Згодом, після декретної відпустки, потрапила до служби. Зізнається, що випадково, за рекомендацією знайомого.
«Коли перший раз йшла на роботу – відчувала страх. Я не до кінця усвідомлювала, куди йду. Поставила перед собою мету – адаптуватися до роботи за 2 місяці», - розповідає Алла Синиця.
Наразі у службі зі справ дітей працює вже 6 років. Займається тими, хто підуть під опіку. Щорічно під її контролем знаходиться близько 170 дітей-сиріт. Для них треба знайти сім'ю, а згодом контролювати чи знаходиться дитина в гідних умовах. Алла Синиця розповідає, що під час роботи важко бути байдужим. Переживає за кожного. Буває й таке, що збирає гроші, годують загальнии зусиллями. Відносяться до дітей по-людськи, зі всією душею.
Її тендітні плечі тримають все. І сім'ю, і побут, і домашніх улюбленців. Мініатюрна жінка з великим почуттям любові зробила відчайдушний, але благородний крок – стала мамою прийомних дітей. Незважаючи на те, що до цього виховала трьох.
Прийомні діти - брат і сестра, які волею долі опинились у байдужій сім'ї. За словами жінки, діти не знали, як правильно користуватися столовими приборами, не чули про норми гігієни. І на її думку, навіть ніколи не бачили дзеркала. Тепер майже півтора роки разом із родиною Алли діти пізнають світ доброти, любові та взаємоповаги.
«Перший раз я побачила Данила й Аріну у лікарні. Їх підгодовувала служба зі справ дітей. Родичам не було до них діла. Одяг на дітях був жахливим. Зізнаюся, з ними дуже важко. Але за час перебування у моїй родині - є позитивні зміни. Хочеться дати їм якийсь повштох. Хочеться їх мотивувати, щоб у них все склалося в житті», - говорить Алла Синиця.
Такий вибір став для спеціаліста служби маленьким випробуванням. Знаючи проблеми прийомних сімей на своєму досвіді, надає поради майбутнім батькам. Іноді розбиває «рожеві окуляри», розповідаючи про складність виховання дітей, які, нажаль, вже бачили несправедливість і жорстокість світу.
«Працювати тут - це покликання. Не кожен витримує щоденного емоційного потрясіння. Дуже багато негативу, який треба перетворити у позитив. Хочемо відновити справедливість. Потрібно бути наполегливим, відстояти права дитини та забезпечити їй комфортне життя», - підсумувала головний спеціаліст.