Про місто

Назад

Маріуполь Індустріальний

Адреса: пр-т. Луніна, 99​


Маріупольський морський торговий порт - один з чотирьох найбільших на Україні. Порт оснащений криголамом і криголамними буксирами, що робить його роботу незалежною від зимових погодних умов. В останні роки тут реконструйовані морвокзал і прилеглі території, обладнані спеціалізовані приміщення для прикордонної, митної, карантинної служб. Найближчим часом планується відкриття пасажирського і вантажного сполучення з Туреччиною, Грецією, Італією та іншими середземноморськими країнами.

9 червня 1808 імператор Олександр I підписав указ про створення в Маріуполі портового управління і карантинної застави. Народження Маріупольського порту було логічним продовженням бурхливого розвитку промисловості півдня Росії у другій половині XIX століття. У 1886 році в п'яти кілометрах від міста у Зінцевой балки почалося будівництво нового Маріупольського морського порту.

За три роки було побудовано три молу і два хвилерізи (загальна довжина понад 3 км), набережна (850 м), поглиблена гавань до 14 футів (4,26 м), прокладено бруковані шосе від міста до порту, продовжена залізниця від станції Маріуполь до порту (3,35 версти) і на території порту (3,46 версти), побудовані різні портові споруди, встановлено вантажно-розвантажувальне обладнання.

2 вересня 1889 відбулося урочисте відкриття Маріупольського порту - на набережну порту було подано 18 вагонів, завантажених вугіллям. Ця дата вважається початком експлуатації порту, який мав величезне значення для країни. За обсягом асигнувань в період 1867-1904 рр. Маріупольський порт, не мав військового призначення, займав третє місце в Росії.

13 червня 1907 року робітники Маріупольського порту розпочали страйк. Страйк було придушено військами.

13 червня 1920 року в порту відкрився клуб моряків

Адреса:  вул. Лепорського. 1


ВАТ «Азовсталь» - металургійний комбінат (м. Маріуполь), монополіст в Україні з випуску деяких видів металопрокату, підприємство з повним металургійнім циклом. За рівнем валового доходу займає 3-є місце серед металургійних підприємств України. Щорічно віробляє 6 млн т чавуну, 7 млн ​​т сталі, 4,5 млн т прокату, 1,5 млн т агломерату. Загальний обсяг виробництва (2004) - 9,28 млрд гривень (1,8 млрд долларів США)

Історія комбінату.

Влітку 1930 року розпочали будівництво заводу. Було знайдений колективний могильник Дніпро-донецько культури, що є характерний для цієї археологічної культури й названий маріупольським типом могильника. Він являє собою довгу й вузьку яму у 28 метрів довжиною й понад 1 м глибиною у якій в один або декілька ярусів покладено 120 поховань у випростаному стані на спині, засипаних порошком червоної вохри. Їх супроводжує багатий поховальний інвентар: прикраси, вирізьблені з іклів кабана, кістки та каменю, крем'яні ножі, скребки, сокири та інші. У двох випадках при кістяках виявлені кам'яні булави досконалої роботи, з циліндричним отвором для держака. Особливо відзначаються знахідки перших прикрас із міді.

12 серпня 1933 р. дала перший чавун доменна піч № 1. Того ж року став до ладу перший сталеплавильний агрегат — мартенівська піч № 1. У 1948–1953 роках збудували комплекс прокатних цехів, орієнтованих на виробництво рейок і великих фасонних профілів прокату. «Азовсталь» став підприємством з повним металургійним циклом.

Друга черга розвитку комбінату почалася з введенням товстолистового стану 3600 (1973). 1977 року запустили киснево-конвертерний цех, 1981 року — електросталеплавильний.

 

Адреса: вул. Доменна, 1

ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» - найбільше підприємство Приазов'я та Донецької області. Одне з найбільшіх металургійних підприємств на теренах СНД та один з найбільшіх експортерів України, розташованій у місті Маріуполі. Має повний металургійний цикл, забезпечує сировиною (в основном агломератом) інші металургійні підприємства України. Комбінат експортує свою продукцію в понад 50 стран світу.

Історія комбінату.

Роком заснування металургійного комбінату вважається 1897 й, коли в Маріуполі був змонтований и видав першу продукцію трубний цех Нікополь-Маріупольського гірнічно-металургійного товариства, завод був під назвою «Нікополь». У 1899 году у Маріуполі було збудовано ще один металургійний завод «Провіданс». Розміщення заводів в Маріуполі було обумовлене вігіднім географічним розташуванням (блізькість сировини і паливних ресурсів, наявність морського торгівельниго порт, ресурсів робочої сили - селян Із навколішніх сіл).

Потужний імпульс розвитку комбінат отримав у 2000 році. За кошти комбінату були змонтовані трубо-електрозварювальні та вапняно-обпалювальні цехи, дві машини неперервного лиття заготовок, установка комплексного доведення сталі та енергокорпус у конвертерному цеху, проведено модернізацію й реконструкцію устаткування в більшості базових цехів.

Програма модернізації комбінату на 2008-2010 роки передбачала проектування і будівництво сталеплавильного цеху з МБЛЗ. За 2004-2008 рр. у модернізацію комбінату було вкладено більше 5 млрд грн., а у 2007 р. загальний обсяг інвестіцій став більше 1 млрд грн..

Адреса:  пл. Машинобудівників, 1

Концерн «Азовмаш» - найбільше машінобудівне підприємство України (місто Маріуполь), яке спеціалізується на випуску обладнання для гірнічно-металургійного комплексу, цистерн-вагонів, портових кранів, котлів, палівозаправніків тощо. Президент - О. В. Савчук.

У середіні 1990-х років концерн був розділеній на окремі фінансово-промислові частини:

ВАТ «Азовзагальмаш» (автоцистерни)

  • Фірма «Азоввагон»
  • ВАТ «Азов»
  • Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром»
  • ВАТ «Маріупольський термічній завод» (устаткування для металургійних, хімічніх заводів, атомних електростанцій, нафтогазової промісловості)
  • ЗАТ «Торговий Дім Азоврбщемаш» (продажів продукції концерну)
  • Інші.

Маріупольський ВАТ «Азовмаш» - найбільше підприємство машинобудування. У номенклатурі виробництва провідне місце займає виготовлення вантажних вагонів й цистерн, гірнічометалургійне устаткування, спецмашінобудування. На підприємстві працює  18 тисяч чоловік. У 2006 году на підприємстві вперше виготовлено продукції на 3 млрд грн., Дві третина якої пішли на експорт.